Перед тим як ми поринемо у специфiку дебатiв, давайте поглянемо на «Загальну картину». Дебати - це гра.
Головна мета учасникiв дебатiв - переконати третю нейтральну сторону, яку називають суддями у тому, що Вашi аргументи кращi, нiж у ваших опонентiв. Незважаючи на те, що мета дуже проста, тактичнi та технiчнi прийоми для її досягнення можуть бути дуже складними. Згодом, беручи участь у дебатах, набувши бiльшого досвiду, Ви навчитеся цим тактичним i технiчним дiям, а можливо розробите свої особистi прийоми. Але зараз, давайте однак, сфокусуємо увагу на деяких основних елементах дебатiв.
Тема. Щоб мати аргумент, Ви потребуєте «щось», про що можливо сперечатись. В навчальних дебатах це «щось» подається у виглядi теми (яка також може називатися пропозицiєю). У навчальних дебатах теми легкi та доступнi для розумiння. Вони майже завжди починаються зi слiв:» Довести, що...». Є кiлька типiв тем для рiзних форм навчальних дебатiв. Ви дiзнаєтесь бiльше про теми з частини 3.
Стверджуюча сторона. У навчальних дебатах ствержуючi промовцi або просто промовцi, намагаються довести суддям, що iдея, яка стверджується даною темою, у бiльшостi випадкiв правильна.
Заперечуюча сторона. Заперечуючi спiкери намагаються довести, що iдея, яка стверджується даною темою, не правильна або що iнтерпретацiя теми стверджуючою стороною з якихось причин хибна.
Аргументи. Довести суддям, що Ваша позицiя в суперечцi з опонентами краща, можливо лише у випадку застосування переконливої аргументацiї (iсторичних фактiв, iнформацiйних довiдок, цитат, тощо). Це майже єдиний шлях переконати суддiв, що Ваше бачення проблеми єдино правильне. Аргументи можуть бути сильними або слабкими. Безперечно, що Вам захочеться знайти найсильнiшi, найпереконливiшi аргументи такi, якi змусять суддiв повiрити, що це дiйсно найкращi аргументи. Але суддi, у багатьох з яких, є великий досвiд участi в дебатах - частiше скептики. Мабуть вони зажадають переконатися, що Ви продумали аргументи з обох сторiн визначеної теми i що Вашi аргументи можуть вистояти проти атак та випадiв Ваших опонентiв. Докладнiше про аргументи Ви дiзнаєтесь з частини 5.
Докази. Разом з аргументами гравцi повиннi надати суддям докази на пiдтримку своїх аргументiв. Наприклад, Ви кажете своїй мамi, що запiзнилися до школи тому, що зупинилися допомогти хлопцю-мотоциклiсту змiнити пробиту шину. Це гарний аргумент (поважна причина) для запiзнення. Щоб довести мамi (суддi в цьому випадку), що аргумент правдивий, Ви показуєте їй рванi джинси та зiдрану руку - все, що заробили змiнюючи колесо. Фiзичнi докази пiдтримують аргумент. У дебатах докази здобуваються пошуком i, у першу чергу, розумовою дiяльнiстю експертiв цiєї сфери. Детальнiше процес пошуку та пред'явлення доказiв буде обговорено в частинi 7.
Перехрестний допит. Бiльшiсть, але не всi, навчальнi дебати дають право кожному гравцю ставити запитання опонентам та, у свою чергу, вiдповiдати на їхнi запитання. Питання можуть бути використанi для уточнення позицiї або для виявлення слабких мiсць у ланцюгу аргументацiї опонентiв. Ця iнформацiя потiм може бути використана у Вашiй промовi або промовi вашого партнера. Про перехрестнi допити бiльше Ви дiзнаєтесь у частинi 10.
Рiшення. Пiсля того, як суддi вислухали аргументи обох команд, вони занотовують у бюлетнi, яка команда мала правильну, правдиву або переконливiшу позицiю при захистi теми. Докладнiше про прийняття рiшення та про роботу суддiв буде викладено у частинi 12.