Як ми ранiше пiдкреслювали, успiх у дебатах - це командна активнiсть. Як i у будь якiй грi, у дебатах кожен гравець має свою роль та обов'язки. Наступна табличка є систематизованим перелiком обов'язкiв кожного промовця.
Як у полiтичних, так i в неполiтичних дебатах дуже часто роздiляють конструктивну (або будуючу) промову, в якiй викладаються аргументи, та вiдбивну (або перебудовану) промову, в якiй перебудовуються аргументи пiсля атаки опонентiв. Розподiл промов на категорiї допомагає гравцям чiтко зрозумiти коло їхнiх повноважень та обов'язкiв. Щоб учасники дебатiв не збивалися з вiрного шляху, виконуючи свої обов'язки, їм у нагодi стане розподiл промов на три категорiї, або три типи.
Головне завдання, яке вирiшується при проголошеннi цих двох промов полягає у тому, щоб презентувати самi аргументи та докази, якi доводять їх цiннiсть. Для стверджуючої сторони - це означає чiтке викладення первинної лiнiї аргументацiї, яка визначає напрями та структуру всiєї гри. Для заперечую чої сторони - це означає розподiл контраргументiв на аргументи стверджуючої сторони та представлення своїх аргументiв.
Головне завдання цiєї промови полягає у тому, щоб спростувати критику опонентiв та у випадку необхiдностi перебудувати свої аргументи пiсля атаки протилежної сторони. У своїй промовi належить пiдкреслити важливi деталi та впевнитись, що всi аргументи опонентiв вiдбито, i зазначити, в якiй мiрi вони пiдтримують або заперечують запропоновану тему. У цих промовах не дозволяється висувати новi аргументи, але гравцi можуть розвивати та змiцнювати вже iснуючi аргументи бiльшою кiлькiстю доказiв та фактiв. У стандартних полiтичних та неполiтичних дебатах такi промови часто називають переробними (rebuttal).
У цих промовах належить висвiтлити головнi пункти зiткнення та пояснити чому кожен з них був виграний стверджуючою або заперечуючою стороною. Корисно вважати цi промови, як пiдсумковi у дебатах. Гравцям А3 та N3 стане у нагодi пiдказка: при проголошеннi заключної промови треба уявити собi, що Ви розповiдаєте друговi про те як проходили дебати та про що вони. У вiдповiдi на цi питання, гравцям слiд пiдсумувати свою основну позицiю, показати основнi пункти дискусiї, обґрунтовуючи їх силу, та пояснити чому вони переконливiшi нiж аргументи опонентiв. У цiй промовi не дозволяється вводити новi аргументи.
Тема - це, коротко кажучи те, що обговорюється пiд час дебатiв. Перший крок, який треба зробити у будь-яких дебатах - це необхiдно затвердити тему, якщо Ви стверджуюча сторона, або погодитись з протилежним твердженням, якщо Ви заперечуєте. Придумати гiдну тему - не просте завдання. По-перше, можливi iдеї щодо теми та кола iнтересiв учасникiв дебатiв i тренерiв потребують об'єднання та обробки. По-друге, дуже важливо ефективно сформулювати тему. Щоб забезпечити проведення результативних дебатiв, змiст теми повинен вiдповiдати кiльком принципам: тема повинна мати вагоме значення та бути значного розмiру, вона має викликати громадський iнтерес та бути загальновiдомою i своєчасною. До того ж вона повинна надавати обом командам рiвнi можливостi для ефективного розвитку їх аргументiв. Тема повинна бути сформульована таким чином, щоб не надавати переваги жоднiй iз сторiн. Пiдбиваючи пiдсумки наших мiркувань узагальнимо ще раз...
Тема повинна:
мати справу з проблемою вагомою за своїми наслiдками;
викликати поточний iнтерес;
надавати рiвнi можливостi обом командам.
Остання вимога дуже важлива. Якщо тема не придатна для обговорення в повному обсязi, тодi вона не дасть змогу прийняти вiрне рiшення. Теми можуть бути роздiленнi на три простi категорiї.
Полiтичнi питання спрямованi на дослiдження та розробку рiшень специфiчних полiтичних проблем. Наприклад, "Нацiональний уряд повинен затвердити програму пiклування про дiтей, матерi яких працюють".
Програма дебатiв Карла Поппера не вживає у чистiй формi полiтичнi питання, але використовує форму, яку Асоцiацiя Дебатерiв з Перехресних Питань називає "майже-полiтичними". Але "майже-полiтичнi" теми: "Не захищають специфiчний план дiї, хоча це i закладено у темi". (Рiчардс, 14) Джефрi Рiчардс пропонує приклад iз весняних дебатiв 1988 року:
"Посилення заборони на володiння вогнепальною зброєю у Сполучених Штатах буде виправдане."
Наведемо ще кiлька прикладiв.
"Смертну кару, як покарання злочинцiв, належить скасувати."
"Введення шкiльної унiформи для учнiв початкової та середньої шкiл, може бути виправдане."
Ясно, що тема дискусiї носить полiтичне забарвлення. Але на вiдмiну вiд дебатiв Карла Поппера, у таких темах вiдображено полiтичнi концепцiї, а не специфiчнi питання полiтики.
Фактичнi питання намагаються класифiкувати та визначати систему заходiв та переконань. Рiчардс знову пропонує приклад з теми 1975 року:
"НЛО iснує."
"Кримiнальна поведiнка особи зумовлена бiологiчними причинами."
Цiннiснi питання, цiннiснi теми найчастiше використовуються у КПДП. Мета, яка ставиться у випадку їхнього застосування - це пошук та рiзнобiчне вивчення доказiв, що стверджують перевагу цiнностей, якi проголошуються у темi над iншими цiнностями оточуючого свiту. "Суддiвство цiннiсних тем здiйснюється найквалiфiкованiше",- стверджує Рiчардс, i пояснює це тим, що докази, якi доводять перевагу цiнностей у запропонованiй темi, доволi легко оцiнити та порiвняти їхнє значення, вiдносну силу".(Рiчардс 16) Цiннiснi теми, за своєю природою, можуть бути естетичними, полiтичними або етичними.
Наступнi факти - це уривки з книжки "Дебати у дiї" - пояснюють три вищеназваних типи тем детальнiше.
Якщо Ви краще зрозумiли типи тем, давайте поглянемо на аналiз. Згiдно з Томасом, Фрiаром та Гуднайтом: "Аналiз - це процес розподiлу всього на неподiльнi та суттєвi частини. Вiн протилежний синтезу, який означає об'єднання роздiлених елементiв у суцiльне цiле. Аналiз, це активний процес мислення. Взагалi Ви вже аналiзували багато рiзних предметiв або уявлень, використовуючи велику кiлькiсть рiзних методiв, щоб роз'єднати їх на суттєвi та неподiльнi частини. У хiмiї Ви аналiзуєте хiмiчнi сполуки, щоб встановити елементи, з яких вони складаються (вода складається з кисню та водню: Н2О). У бухгалтерiї Ви аналiзуєте бiзнесовi записи, щоб встановити борги, або кредити. На заняттях з англiйської мови Ви аналiзуєте лiтературний твiр, обговорюючи суттєвi моменти сюжету, основнi характери дiючих осiб, стиль твору". Коротко кажучи, аналiз означає вивчення чогось методом розподiлу на маленькi частини. Аналiз становить невiд'ємну частину дебатiв. Щоб краще зрозумiти протирiччя, закладенi у тему, кожен учасник дебатiв, у першу чергу, повинен ретельно вивчити якнайбiльше матерiалiв, що мають вiдношення до запропонованої теми. Багато навичок використовується у процесi аналiзу:
-критичне мислення;
-вмiння вiдокремити корисну iнформацiю вiд некорисної;
-вмiння визначити, видiлити та сформулювати проблему;
-оцiнка причин та можливих наслiдкiв;
-розробка та написання висновку;
-визначення фактiв;
-творчий пiдхiд до вирiшення проблем;
-оцiнка доказiв;
-вмiння колективного пошуку рiшень (мозковий штурм);
-оцiнка особистого процесу мислення;
-готовнiсть до командних дiй.
Вмiння аналiзувати теми стає вирiшальним у дебатах бiльшостi рiвнiв. Воно стимулює використання на повну потужнiсть критичного мислення, що, у свою чергу, використовується при визначеннi категорiї теми, при вiдокремленнi корисної iнформацiї вiд всiєї iншої. Аналiз також передбачає визначення проблеми, що є важливим аспектом дебатiв, i на який доволi часто гравцi не звертають належної уваги. Обсяг спiрних питань, якi б чiтко вiдповiдали якiйсь однiй з трьох категорiй, дуже мале, i ще менше питань мають тiльки один аспект або напрям. Розробка та написання висновку тiсно пов'язанi з аналiзом проблеми. Аналiз також включає оцiнювання проблем пiсля їхнього визначення. Тому ще однiєю дуже важливою навичкою є визначення того, якi кроки при дослiдженнi теми є найцiннiшими та ефективними. Процес оцiнювання передбачає критику аргументiв, доказiв та, кiнець кiнцем. Ваш процес мислення.
Аналiз - складний процес, бо багато складових частин дебатiв потребують аналiзу. У роздiлi "Вправи" ви знайдете багато завдань, розроблених з метою розвитку в учасникiв дебатiв аналiтичних навичок.
Дефiнiцiї є вирiшальним вiдправним пунктом для будь-якої гри. Можна виграти або програти цiлi дебатнi раунди завдяки дефiнiцiям, запропонованими стверджуючою командою. Чому? Тому, що дефiнiцiї окреслюють межi застосування дебатiв та визначають правильнiсть розкриття теми Дуже важливо, щоб Вашi дефiнiцiї були вiдносно широкими та цiлком вiдповiдали iдеї теми. Iншими словами, гравцям стверджуючої команди належить поводитись як джентльмени при викладеннi дефiнiцiй. Вони мають давати i опонентам достатнi можливостi для аргументування. Якщо не додержуватись правил "чесної гри", Ви можете визначити основнi термiни так вузько, що дебати перетворяться в обговорення та дискутування дефiнiцiй. Наприклад, слово "захищати" є важливим термiном у темi: "Судова система захищає свободу преси". Стверджуюча сторона визначила термiн "захищати" як "ставитись доброзичливо у бiльшостi випадкiв". Iншими словами, тема знаходить пiдтвердження, що суди дiйсно захищають свободу слова, якщо вони вирiшують на користь свободи преси хоча б 51% всiх справ, у яких йшлося про свободу слова Використовуючи такi дефiнiцiї, стверджуюча сторона перетворила дебати на облiк вирокiв, щоб вiдстежити, чи дiйсно суди виносили позитивнi вироки в 51% випадкiв, коли однiєю з сторiн - позивачем чи вiдповiдачем - були представники преси.
Такий матч пiшов на користь стверджуючiй сторонi тому, що у бiльшостi випадкiв суди дiйсно виносять виправдальнi вироки у справах, пов'язаних з пресою. Але такий крок був несправедливим по вiдношенню до заперечуючої сторони, яка на Цiлком законних пiдставах очiкувала довести, що велика кiлькiсть позивiв до представникiв преси якраз свiдчить про зворотне - обмеження свободи преси i що суворий нагляд за її дiями навряд чи є бажаним.
Заперечуюча команда потребує захисту вiд таких вузьких дефiнiцiй. Тому заперечуючiй сторонi дозволено атакувати дефiнiцiї опонентiв. Дефiнiцiї стверджуючої команди можуть бути дуже вузькими, як у попередньому випадку i таким чином не дозволяти розкрити тему у повному обсязi. З iншого боку вони можуть бути надто широкими або не чiтко окресленими, туманними. У будь-якому випадку, якщо заперечуюча сторона спроможна продемонструвати хибнiсть або невiдповiднiсть дефiнiцiй стверджуючої команди, опоненти можуть замiнити їх своїми дефiнiцiями. Це дуже небезпечно для стверджуючої команди тому, що заперечуючi дефiнiцiї, як правило, не пiдходять стверджуючий лiнiї аргументацiї. Наприклад, деяким учасникам дебатiв дали таку тему: "У країнах Центральної та Схiдної Європи належить ввести закони про обов'язковiсть перевiрки води на якiсть". Стверджуюча команда спроможна визначити воду, як поверхневу воду забруднену токсичними речовинами та лужними дощами. Це логiчно тому що частiше питну воду ми беремо з вiдкритих водойм: рiчок, озер; лiнiя аргументацiї стверджуючої сторони передбачає, що забруднення ґрунтової води призводить до збiльшення ризику серйозних захворювань великої кiлькостi людей, тому впровадження суттєвих програм з перевiрки якостi води - вкрай потрiбне. Заперечуюча сторона може заперечити (атакувати) дефiнiцiю "вода" як-беззмiстовну, бо навiть найчистiша поверхнева вода може бути забруднена, якщо станцiї по її очищенню та обробцi пiдтримуються у поганому станi - вода будь-якої якостi може бути забруднена у таких умовах. Як висновок, заперечуюча сторона пропонує свою дефiнiцiю води: питна вода пiсля обробки. Заперечуюча сторона доводить, що такi програми потрiбнi тiльки у тому випадку, якщо вода перед вживанням забруднена, незважаючи на попередню обробку. Але стверджуюча сторона не розглядала можливостi розвитку дискусiї у такому напрямi. Бо лiнiя її аргументацiї спиралася тiльки на дефiнiцiї "вода до обробки". Стверджуюча сторона нiколи не доведе, що станцiї по очищенню та переробцi води погано оснащенi. Таким чином лiнiя аргументацiї, яку доводить сверджуюча команда, виявляється хибною тому, що "вода" у темi означає "воду пiсля обробки".
Команда, яка доводить свої дефiнiцiї краще - виграє гру.
Кожна команда, i стверджуюча, i заперечуюча можуть доводити, що їх дефiнiцiї краще представляють тему, конкретнiшi, достовiрнiшi i таке iнше. Але це даремно витрачений час. Тому стверджуюча сторона може i повинна зробити все щоб уникнути такого роду проблем, ретельно пiдiбрати свої дефiнiцiї якомога безперечнiшими, прийнятними для обох сторiн з самого початку. В iншому випадку; замiсть обговорення важливої проблеми, про яку свiдчить тема, дебати можуть перетворитися у вiдстоювання аргументiв за семантикою.
Тема (саме твердження) дебатiв вводиться задля того, щоб обмежити дебати, якоюсь специфiчною галуззю або сферою дiяльностi. Такою, наприклад, як дiяльнiсть професiйних спiлок. Але навiть пiсля таких обмежень все ще залишаться величезна кiлькiсть рiзних напрямiв обговорення, тому тему потрiбно обмежити ще бiльше. Учасники дебатiв можуть вводити новi межi завдяки визначенню термiнiв теми. Важливе значення у дебатах мають дефiнiцiї. Завдяки необхiдностi введення меж, якi визначають, що дозволено обговорювати. Необхiдно також додати, що дефiнiцiї допомагають суддям краще зрозумiти Вашу позицiю та змiст аргументiв. Виявляючи суперечливi моменти в аргументах опозицiї, дефiнiцiї допоможуть Вам краще побудувати свою лiнiю аргументацiї.
Обмеження того, що дозволено i не дозволено обговорювати, кориснi тiєю самою мiрою, як i стратегiя. Якщо на обговорення теми Ви маєте тiльки одну годину, то важливо звузити тему такою мiрою, щоб це дозволило Вам ефективно працювати з нею протягом всього зазначеного часу. Наприклад, питання про контроль над зброєю. Зрозумiло, що контроль над зброєю означає впровадження обмежень на отримання та використання зброї звичайними людьми. Таке розумiння термiну "контроль над зброєю" становить правильну (законну) дефiнiцiю. I саме таке дефiнiцiя обумовлює проведення змiстовних дебатiв. Але гарнi дефiнiцiї є тiльки складовою частиною загальної картини. Крiм того, як Ви розумiєте, у дебатах дуже важливо довести iншим командам та суддям, змiстовнiсть та привабливiсть Ваших аргументiв. Звiсно, Ви не можете вiдповiдати за розумiння, запропонованих Вами термiнiв, опозицiєю чи суддями, проте точно визначене слово доведе iншим учасникам дебатiв вашу правоту. Якщо ж Ви вiдмовитесь вiд свого права визначати термiни, iнша команда обов'язково зробить це за Вас i так, щоб здобути найбiльшу користь. Згiдно з попереднiм прикладом помiркуйте, як дефiнiцiї впливають на практичнi та стратегiчнi аспекти дебатiв.
Припустимо, що слово "зброя" визначено як "будь-що, що може стрiляти снарядами чи кулями з точки А у цiль-точку В". Згiдно цiєї дефiнiцiї рогачик - це тип зброї. Вiдтак дебати потенцiйно можуть перетворитися на дискусiю по з'ясуванню переваги одного типу зброї над iншим або порiвнянню розмiрiв шкоди, яку можуть заподiяти її застосуванням. Але це не призведе до красивої та результативної гри, i в рештi решт, не дозволить правильно вирiшити запропоновану проблему. Окрiм того, визначення дефiнiцiї є стратегiчно важливим. Знову повертаючись до теми "контролю над зброєю" припустимо, що слово "контроль" визначено, як "те, що необхiдно для ефективного використання об'єкту дослiдження", тобто контрольоване використання автомобiля. Ця дефiнiцiя, застосована вiдносно зброї, означає, що контролювати зброю не що iнше, як нацiлювати її як найточнiше. Тепер дебати на тему "контроль за зброєю" розглядатимуть засоби досягнення результативнiшої стрiльби iз зброєю по мiшенях. Замiсть того, щоб обговорювати, яким чином обмежити можливостi використання зброї, зусилля учасникiв дебатiв сконцентровано тепер на тому, в який спосiб зробити зброю загрозливiшою. Були випадки, коли деякi команди вдавалися саме до такого розумiння теми. Але це не дало їм перемоги. З точки зору стратегiї, пiдготовка чiтких дефiнiцiй може захистити Вас вiд необхiдностi вимушено обговорювати позицiю, до якої Ви не пiдготувалися. Обмеження теми у дебатах важливе для всiх сторiн, якi беруть участь у грi, за винятком суддiв. Дефiнiцiї дуже важливi з тiєї точки зору, що дозволяють продемонструвати суддям, незалежно вiд того, хто вони є, якi специфiчнi обмеження Ви накладаєте на тему, i напрямок, у якому буде проходити лiнiя аргументацiї. Демонструючи суддям межу дебатiв, Ви також пропонуєте iншiй командi напрям розвитку дискусiї. Чiткими дефiнiцiями Ви показуєте опонентам "грунт" для аргументiв. У великому тенiсi навколо корту намальовано лiнiї. Ми можемо уявити тi лiнiї, як широкi межi теми. Вздовж середини корту намальовано iншу лiнiю, яка роздiляє опонентiв. Ця лiнiя з сiткою вказує на "грунт", на якому може знаходитися той, чи iнший гравець або команда. Чiткi дефiнiцiї вказують iншiй командi, з якого боку сiтки ставати.
Якщо Ви, у дебатах про контроль над зброєю, визначите "контроль", як "обмеження на отримання зброї пiдлiтками", опозицiя буде знати, з якого боку корту Ви хочете грати. Як результат, може виникнути деякий розлад у командi опонентiв викликаний зменшенням можливостей маневру "грунту", на якому їм грати.
Перед тим, як викласти свої аргументи опонентам та суддям, Вам необхiдне визначити термiни теми, якi допоможуть вести дослiдницькi пошуки. Першим кроком у пiдготовцi до дискусiї дебатного турнiру повинне бути вивчення питання: про що "говорить"тема або яку проблему вона мiстить. Уявiть собi неможливiсть роботи з дослiдження теми про контроль над зброєю, яку ми проводимо з використанням наших попереднiх дефiнiцiй слова "зброя". Як наслiдок, отримаємо тему надто широкого тлумачення, що не дозволить провести якiсне її дослiдження дебатуючою командою. Визначення термiнiв допоможе Вам у ваших бiблiотечних пошуках, коли прийде час знаходження потрiбних доказiв.
Але перед тим як визначати термiни, треба зрозумiти, якi саме слова вимагають пояснень, уточнень. Далеко не кожне слово у темi потребує словникового тлумачення щоб краще зрозумiти його. Деякi слова або термiни буду сприйматися обома командами однаково, без необхiдностi додаткового визначення. I навпаки, вашi дефiнiцiї належить сфокусувати на тих термiнах, якi iмовiрнiше за все, можуть стати причинами незгоди. Згiдно з наступним прикладом: тема Федеральному уряду належить суттєво зменшити вплив профспiлок у Сполучених Штатах". У цiй темi учасники дебатiв можливо захочуть визначити термiни: "суттєво зменшити вплив", та "профспiлка". Iншi термiни: "Федеральний уряд" та "США", рiдко визначаються у дебатах. Цi термiни загальновiдомi i консенсусу щодо їхнього значення у цiй темi можна досягти досить легко. Термiни, якi потребують визначення, вибранi тому, що немає загального розумiння їхнього значення. Iнформацiя, яка є суттєвою для однiєї людини, може бути зовсiм невiдомою або мати мiнiмальне значення для iншої. Окрiм того, термiн "зменшити" у темi з попереднього прикладу означав "накласти на щось обмеження ", але можливо для деяких людей це означає "лiквiдувати повнiстю". Як Ви можете бачити, вiд iнтерпретацiї слова "зменшити", багато що залежить у цiй темi.
Написати гарну тему дуже складно. Воно (написання) вимагає вiд великої кiлькостi людей напруженої iнтелектуальної роботи. У США сформовано цiлi комiтети, єдиною метою яких є складання нацiональних тем. Хоча i немає простого рецепту, як написати гарну тему, але iснує кiлька умов, виконання яких буде корисним при формуваннi та розробцi теми. Тема, яку з успiхом можна використати у дебатах, повинна бути:
Суперечливою i викликати iнтерес;
Збалансованою таким чином, щоб кожна з сторiн мала приблизно рiвну кiлькiсть якiсних аргументiв;
Вiльною вiд незрозумiлих або двозначних термiнiв;
Придатною для дослiдження;
Придатною для дебатування на рiзних рiвнях;
Сформульована таким чином, щоб стверджуюча команда погодилась з темою або пiдтримала її.
Якщо всi цi умови будуть дотриманi, то тему буде можливо з успiхом використати при проведеннi дебатiв протягом кiлькох мiсяцiв.